- Про академію
- Структура
- Абітурієнту
- Вступна кампанія 2010
- Про спеціальності
- Приймальна комісія
- Напрями підготовки та спеціальності
- Правила прийому
- Програми випробувань
- Вступні випробування
- Зарахування
- Абитуриентам из стран СНГ
- Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до ПДАА
- Зміни до правил прийому
- Підготовчі курси
- Студенту
- Наука
- Спорт
- Дорадництво
- Інше
- Закупівлі
Науково-дослідний інститут агрономії Полтавської державної аграрної академії
Науково-дослідний інститут агрономії Полтавської державної аграрної академії розпочав свою роботу в 2001 році на базі лабораторії селекції пшениці озимої, яка була створена у 1972 під керівництвом доктора біологічних наук, професора М.М. Чекаліна та кандидата сільськогосподарських наук, доцента В.І. Москаленка. Обсяг селекційних інтересів (майже 37-річного періоду) постійно розширювався. У селекційну роботу були включені й інші культури: горох, соя та просо. Постійно вівся пошук шляхів покращання селекційного процесу.

Доктор біологічних наук, професор М.М. Чекалін
Багаторічна селекційна практика, наукові розробки та створені сорти природно привели до заснування науково-дослідного інституту агрономії. Нині в інституті працює 21 науковий співробітник, із яких два доктори наук, три кандидати наук та один математик-програміст.
Польова лабораторія та відділ насінництва інституту знаходяться в учгоспі «Ювілейний» ПДАА, де дослідницькі поля займають площу 85 га. Директор інституту й основний селекціонер з пшениці озимої – доктор сільськогосподарських наук, професор В.М. Тищенко.
Володимир Тищенко та Віктор Писаренко на дослідному полі
Головне завдання інституту полягає в розробці нових методів оптимізації селекційного процесу на основі еколого-генетичного підходу та створення нових сортів пшениці озимої, гороху, сої та проса, високопродуктивних і максимально адаптованих для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України.
Основними напрямами наукової роботи центру є:
- розробка методів індивідуального добору на ранніх етапах селекції за допомогою індексів, – так звана індексна селекція;
- методи оцінки й добору селекційного матеріалу за допомогою кореляційно-регресійного та кластерного аналізів;
- пошук маркерних ознак, що впливають на продуктивність, стійкість рослин до вилягання, стійкість до хвороб, морозо- та зимостійкість, технологічність та інші господарсько цінні ознаки;
- ідентифікація селекційного матеріалу за спектрами запасних білків та генетичними маркерами.
НДІ агрономії проводить наукові розробки у співробітництві:
- аналіз якості зерна пшениці озимої за основними показниками: вміст білку, якість клейковини, число падіння та ін. ( спільно з лабораторією якості зерна Полтавської державної аграрної академії);
- аналіз поліморфізму ДНК сортів та ліній пшениці озимої (ISSR та ALFP маркери) селекції ПДАА разом з Інститутом агроекології і біотехнології УААН та Центром агрономічних досліджень провінції Ено (CARAH), Бельгія;
- визначення спектрів білків гліадинів та глютенинів спільно з лабораторією якості Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків).
Напрями селекції
Пшениця озима
За останні роки створено 7 сортів пшениці озимої – Коломак 3, Коломак 5, Українка полтавська, Левада, Фора, Манжелія, Диканька, 5 із яких внесені в Державний реєстр сортів рослин. У 2007 році передані до державного сортовипробування нові універсальні сорти пшениці озимої – Вільшана, Сидор Ковпак, Сагайдак, Говтва, у 2009 – сорти Адріана, Маріана, Редут. Дані сорти характеризуються високою морозозимостійкістю, високим урожаєм, якістю зерна і стійкістю до хвороб та шкідників і в даний час користуються на Полтавщині та в зонах виробництва зерна в Україні великим попитом. Так, за несприятливих для врожаю пшениці озимої 2006-2007 рр. сорти Левада, Диканька, Українка полтавська селекції академії в окремих господарствах Полтавської (Полтавський, Гадяцький, Карлівський та інші райони), Дніпропетровської, Запорізької областей забезпечили найвищі врожаї та якість, порівняно з сортами інших селекційних установ. В останні роки попит на сорти пшениці озимої селекції академії зростає. Так, господарства Сумської області розширили площі пшениці озимої під сортами академії. Харківська, Миколаївська та й інші області зони виробництва зерна в Україні зацікавлені в нових інтенсивних сортах пшениці озимої селекції нашої академії.
Горох
Створені в академії сорти гороху – Норд, Полтавець 2 – є одними з кращих сортів, районованих в усіх зонах виробництва України. У 2005 році передані у державне сортовипробування і визнані перспективними для поширення в Україні сорти Олеко і Зіньківський – із високим потенціалом врожайності; на 2007 рік передані ще два сорти з високими адаптивними властивостями – Мазепа та Апостол.
Соя
Успішно ведеться селекція такої світової суперкультури, як соя (селекціонер – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Л.Г. Білявська). За короткий період створена група ранньостиглих, високоякісних, холодостійких сортів сої, адаптованих для вирощування у зоні Лісостепу і Полісся (Аметист, Алмаз, Антрацит). Зокрема, сорт Аметист у 2006 р. в Україні вирощувався на площі понад 17 тис. га.
Просо
У 2004-2005 рр. включені в Державний реєстр і впроваджені у виробництво сорти проса Полтавське золотисте та Золушка, які мають високий потенціал врожайності, скоростиглості, стійкі до осипання, вилягання і придатні до однофазного збирання. Ці сорти рекомендовані для використання в харчовій промисловості. У 2008 році переданий до державного сортовипробування новий, високопродуктивний, з високими поживними якостями сорт проса Біла альтанка.
Таким чином, селекційна робота академії проводиться з п’яти тем, які мають державний реєстраційний номер. Фінансова підтримка селекційної роботи в академії здійснюється за рахунок самофінансування від реалізації розсадників розмноження та коштів спеціального фонду академії.
Протягом останніх 10 років поряд із практичною селекцією докторами наук, професорами В.М. Тищенком і М.М. Чекаліним розроблені нові підходи та методи селекції, які детально викладені в їх спільній монографії „Генетические основы адаптивной селекции озимой пшеницы в зоне Лесостепи» та більше, ніж у 100 статтях у наукових журналах і у навчальному посібнику: М.М. Чекалін, В.М. Тищенко, М.Є. Баташова „Селекція та генетика окремих культур”.
- Аудиторія:
- Діяльність:

