Основні принципи виховної роботи

Виховна робота є важливим компонентом навчально-виховного процесу і здійснюється на основі концепції організаційно-виховної роботи, що розроблена в академії. В основу цієї концепції покладені принципи Конституції України, Закону „Про вищу освіту”, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти України, Національна доктрина розвитку освіти України в XXIстолітті.

Названі документи ставлять завдання -  формування особистості, яка  була б гармонійно розвиненою, високоосвіченою, наділена громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними  й патріотичними почуттями,  усвідомлювала свою приналежність до європейської культури і відповідала таким вимогам як самодостатність, ініціативність, здатність боронити власні права, поважати права інших членів суспільства.

Мета формування такої особистості вимагає наповнити всі ланки навчально –виховного  процесу  змістом, який би визначав виконання  соціального замовлення суспільства – підготовку висококваліфікованого фахівця  та відображав історію, мистецтво, культуру рідного краю.

Єдність суспільних інтересів, інтересів самої особистості і завдань, що стоять перед вищим навчальним закладом, визначає сутність виховного процесу  науково-педагогічного колективу академії.

Основні завдання виховної роботи:

• забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
• формування національної свідомості та національної гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовність її захищати;виховання правової культури- поваги до Конституції, законодавства, державної символіки, знання та дотримання законів;
• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за віком, культури та історії рідного народу;
• формування мовної культури, оволодіння багатствами української мови;
• виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
• ствердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброзичливостей;
• культивування кращих рис української ментальності- працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою, поваги до жінки, любов до рідної землі;
• формування почуття господаря і господарської відповідальності, підприємливості і ініціативи;
• забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорона і зміцнення її фізичного, психологічного та духовного здоровя;
• виховання у студентів бережливого економного  ставлення до  державного майна;
• забезпечення високої  художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб та почуттів;
• вироблення екологічної культури, розуміння необхідності гармонії її відносин їіз природою;
• прищеплення глибокого усвідомлення зв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадською відповідальністю;
• формування у студентів потреби вести здоровий спосіб життя, позбуватися шкідливих звичок.  

Поряд з навчально-виховним процесом, виховання студентів відбувається і в прозанавчальний час, через гуртки художньої самодіяльності, студентські  клуби за інтересами, музей історії академії, бібліотеку, спортивний клуб, органи студентського самоврядування. Особливістю цього напрямку виховної роботи є його планомірний і змістовний характер організації виховних заходів. Саме через них розвивається духовність, художньо-естетична культура, реалізуються творчі можливості студентів.

Основні напрямки виховної роботи

Нова парадигма виховання  включає принципи інтеграції традиційних і нових форм виховної роботи, вмілого поєднання кращих традицій вітчизняного досвіду з новими напрямами у молодіжній політиці. Інноваційна модель майбутнього фахівця має включати перелік якостей особистості, професійно, соціально і особистісно значущих для майбутнього фахівця-професіонала.

Процес виховання студентів  в академії охоплює основні сфери життєдіяльності студентської молоді (навчальну, науково-дослідницьку, громадсько-політичну), повсякденний побут, форми організованого відпочинку та дозвілля.

Реалізація основних завдань і принципів виховання здійснюється за напрямками: національно-патріотичним; морально-етичним; науково-дослідним; художньо-естетичним та інтелектуально-дозвіллєвим; професійного, трудового, фізично-спортивного та екологічного виховання.

Напрямки виховної роботи тісно пов’язані і утворюють цілісну систему національного виховання студентів академії.

Організаційно – практичне забезпечення виховної роботи

Планування та організацію виховного процесу в академії здійснюють вчена рада, ректор, проректор з науково-педагогічної (виховної) роботи,  деканати, кафедри, заступники деканів з виховної роботи, директор студмістечка, завідувач спортивного клубу, куратори академічних груп та органи студентського самоврядування.

З метою активізації виховної роботи пошуків та впровадження нових та ефективних  її форм , координації управління виховними заходами утворена рада з гуманітарної освіти і виховання.

Особливе місце у процесі планування та організації національного виховання належить гуманітарним кафедрам.

Розуміючи,що студент є не лише об’єктом виховання, але і активним суб’єктом цього процесу,  значна увага приділяється роботі в академічних групах. Для спілкування зі студентами виділені кураторські години, які внесені в сітку розкладу і, їх проведення є обов’язковим.

Стан виховної роботи

Виховна робота в академії  є складовою навчального процесу і здійснюється на засадах  демократизму шляхом реалізації навчальних програм з використанням потенціалу професорсько-викладацького складу та  в позанавчальний час- викладачами, іншими суб’єктами виховання  та органами  студентського самоврядування. Вона спрямовується на забезпечення гармонійного цілісного розвитку особистості, формування у студентів гуманістичного світогляду, соціально-політичної орієнтації, моральності і культури.

Пріоритетом в організації виховної роботи є  інтеграція традиційних  і впровадження нових форм і методів виховання; поєднання фахової освіти, гуманітарної освіти та виховної роботи; виховання студентів на основі національних традицій та культурно-історичного надбання українського народу.

Приділяється увага родинно-сімейному вихованню, у процес якого залучаються батьки студентів. Їх запрошують на батьківські збори, дні факультетів, дні знань та інші заходи.

В академії створені умови для вільного розвитку особистості,  її загальної культури та розвитку творчих здібностей. Працюють наукові гуртки,  гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції, клуби за інтересами, виконуються  програми та проекти різнобічного спрямування, направлені на розвиток інтелекту та  творчості. Студенти залучаються до суспільно-корисних справ.

Для проведення  заходів академія має  розвинену спортивну та культурно-мистецьку базу, професійних тренерів та керівників творчих колективів.

Центром національно-патріотичного виховання студентів є музей історії академії.

Моніторинг тенденцій, що домінують у студентському середовищі,  показує значну активність студентської молоді. Ці тенденції проявляються у їх бажанні розкрити набуті раніше навички та здібності, та одержати нові.

Для підвищення свого освітньо-культурного рівня студенти мають змогу відвідувати культурно-мистецькі заклади міста і навіть брати участь у їх роботі.