Аграрно-економічний коледж Полтавської державної аграрної академії відкрив друге століття свого існування. Небагато навчальних закладів подібного профілю можуть пишатися таким солідним віком.

А почалося це в 1895 році, коли в Полтаві губернське земство відкрило школу садівництва і городництва другого розряду, яка й започаткувала історію сучасного коледжу.

В 1900 році цей заклад був реорганізований у школу садівництва і городництва першого розряду й проіснував ще дванадцять років. У травні 1912 року на базі школи садівництва було створено Полтавське училище садівництва з більш широкими можливостями для підготовки спеціалістів. Садово-городня школа-училище підготувало всього 243 спеціалістів для сільського господарства.

24 листопада 1920 року, за наказом Наркомзему України, Полтавське училище садівництва реорганізоване в технікум садівництва з правом вищої школи. Це був уже новий тип радянського спеціального учбового закладу з новим навчальним планом і програмами.

Технікум одержав навчальний корпус Полтавського плодоягідного інституту по вул. Сковороди, 18, де ми зараз і знаходимося. Крім навчального корпусу технікум одержав приміщення гуртожитку на 340 осіб, а також навчально-дослідне господарство. База його зміцніла й розширилася, що дало йому можливість зайняти чільне місце з-поміж найбільших технікумів України.

У 1937 році в технікумі був відкритий відділ бджільництва. Починаючи з 1934 року, почало функціонувати заочне відділення з плодоовочевим і рільничим відділеннями, яке проіснувало з перервою (1941-1949 рр.) до 1980 року.

У роки Великої Вітчизняної війни сотні випускників, студентів і викладачів технікуму гідно захищали землю України в боях із ворогом. Колишні студенти технікуму Г. Е. Гапон та І. М. Третяк удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

У 1957-1958 навчальному році відбулося злиття Полтавського землевпорядного технікуму з Полтавським сільськогосподарським технікумом плодо-овочівництва, землевпорядкування і бухгалтерським.

Бухгалтерський відділ проіснував до кінця 1957-1958 навчального року і був переведений до м. Лубен.

У 1961-1962 навчальному році землевпорядний відділ переведено до Красногорівського сільськогосподарського технікуму, а старші курси залишені до закінчення технікуму в Полтаві. Останній випуск техніків-землевпорядників Полтавський технікум плодоовочівництва здійснив у 1964 році, після чого відділ землевпорядкування був закритий.

У 1961-1962 навчальному році в технікумі відкрито новий відділ — зеленого будівництва на базі 7-8-річної школи. Відділ здійснив лише один випуск спеціалістів і був переведений до м. Харкова, де в 1965-1966 навч. році був закритий.

У 1964-1965 навчальному році відкрито відділ агрохімії на базі середньої школи, а наступного року — на базі 8-річної школи. В 1966-1967 навчальному році відкритий відділ ґідромеліорації, що готував спеціалістів кількох профілів. Із 1966 року він став називатися Полтавський сільськогосподарський технікум.

У 1971 році технікум відзначив своє 75-річчя. Указом Президії Верховної Ради України технікум «За заслуги в справі підготовки спеціалістів для сільського господарства» нагороджено «Почесною грамотою Президії Верховної Ради України».

В 1974 році відділ землевпорядкування знову переведено з Красногорівського сільськогосподарського технікуму до Полтави, після чого він став мати такі відділи: «Плодоовочівництво», «Агрохімія» і «Землевпорядкування».

У 1978 році в технікумі з невідомих причин закрито традиційний відділ плодоовочівництва, який із 1895 року, протягом 83 років, готував такі потрібні кадри агрономів-плодоовочівників. Останній випуск спеціалістів цього профілю було здійснено в 1982 році.

З метою зміцнення та створення кращої бази для виробничого навчання з підготовки спеціалістів для сільського господарства, в березні 1989 року Полтавський сільськогосподарський технікум об'єднано з радгоспом ім. А.С. Макаренка в новий тип навчального закладу — радгосп-технікум.

Життя і практика показали доцільність такого об'єднання, що в значній мірі поліпшило практичне навчання в процесі підготовки спеціалістів сільського господарства в нашій державі.

100-річчя навчального закладу, що минуло 8 вересня 1995 року, технікум відзначив 24 листопада 1995 року.

У 1997 році радгосп-технікум ім. А.С. Макаренка ввійшов до складу Полтавського державного сільськогосподарського інституту й став називатися Аграрним технікумом.

Згідно з наказом № 273 від 18 вересня 2001 року Міністерства аграрної політики України, створена Полтавська державна аграрна академія на базі ліквідованого Полтавського державного сільськогосподарського інституту. З цього часу навчальний заклад став називатися Аграрний технікум Полтавської державної аграрної академії.

Протягом більше ніж сторічного періоду свого існування змінювалися профілі підготовки фахівців, але незмінним залишався напрямок — готувати висококваліфікованих спеціалістів. За роки функціонування навчальний заклад підготував понад 15 тис. фахівців для сільського господарства.

З березня 2005 року заклад отримав статус коледжу і є структурним підрозділом ПДАА.

Далеко за межами Полтавщини й, навіть, України працюють випускники коледжу. Серед тих, хто закінчив його, є люди, чиї імена відомі на всю країну: колишній заступник Голови Ради Міністрів УРСР Н.Г. Кальченко, письменник, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка Петро Панч, Герої Радянського Союзу Г. Є. Гапон та генерал армії І. М. Третяк, перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації І. Ф. Близнюк, Герой України, директор ТОВ Агрофірми «Маяк» Котелевського району Т. М. Корост, колишній голова Решетилівської райдержадміністрації В. Г. Бредун, голова Кременчуцької районної ради О. П. Степаненко, директор ТОВ «Говтва» Решетилівського району П.А. Батюк та багато інших випускників, які працюють не лише в АПК, а й в апараті Управління області і держави.

Оглядаючи пройдений шлях коледжу, педагогічний колектив сьогодні в своїй діяльності виходить із завдань, що їх висунуло життя, — будівництво нової Української держави. Складні завдання, що нині стоять перед сільським господарством, — застосування досягнень науково-технічного прогресу, перехід на інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур та робота в нових умовах реформованих сільськогосподарських підприємств, ставлять високі й багато в чому нові вимоги щодо якості підготовки спеціалістів. Мета педагогічного колективу — підготувати спеціалістів, здатних успішно розв'язувати ці завдання. Саме тому на першому плані стоїть інтеграція навчального процесу і виробництва.

Питання формування педагогічного колективу викладачів та всілякого зміцнення навчально-матеріальної бази коледжу ПДАА ввесь час знаходиться у центрі уваги нинішнього керівництва навчального закладу.

У центрі цих великих перетворень стоїть учитель. Без вчителя не було б ні агронома, ні будівельника, ні сталевара. Професія вчителя-викладача особлива. Він — початок усіх професій, початок усіх початків, і через його уроки пройшли всі: робітники і космонавти, поети й академіки, агрономи і землевпорядники...

У коледжі працює заочний відділ зі спеціальностей «Землевпорядкування» та «Бухгалтерський облік».

Розроблені й діють програми ступеневої підготовки спеціалістів, що дає змогу випускникам технікуму без вступних іспитів продовжувати навчання (з ІІ-ІІІ курсу) у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації Києва, Харкова, Полтави.

Завдяки інтеґрації в академію навчально-матеріальна база Аграрно-економічного коледжу суттєво розширилася і зміцніла.

Для читання лекцій в коледжі залучено професорсько-викладацький склад академії. Все це в поєднанні дає змогу готувати спеціалістів на рівні сучасних вимог.

Минають роки, незримими стежками линуть думки його вихованців до коледжу, де вони одержали знання та ідейне загартування. І всі вони віддають данину пошани найстарішому в Україні навчальному закладу, його мудрим вчителям і наставникам.

Нині аграрно-економічний коледж є структурним підрозділом ПДАА та здійснює підготовку молодших спеціалістів за такими спеціальностями:

• «Агрономія». Спеціалізація — агрохімія;
• «Бджільництво»;
• «Землевпорядкування». Спеціалізація — правове реґулювання земельних та майнових відносин;
• «Організація виробництва»;
• «Фінанси»;
• «Бухгалтерський облік».

Поряд із цим студенти мають змогу отримати робітничі професії:

• лаборанта хіміко-бактеріального аналізу;
• тракториста-машиніста категорії «А»;
• робітника зеленого будівництва;
• столяра ІІ розряду;
• оператора комп'ютерного набору.

Навчально-виховний процес забезпечує понад 80 кваліфікованих викладачів, серед яких:

Заслужений працівник освіти України В.І. Стовба.

Відмінники освіти України: В.І. Стовба, Л.І. Фесенко, В.П. Суботський, З.І. Шевченко.

Відмінники аграрної освіти ІІІ ступеня: М. Я. Шевніков, І. М. Корилюк, Л. І. Фесенко, Н. О. Жирова, П. П. Климко, А. В. Цебро.

Нагороджені нагрудним знаком «Знак Пошани»: В. І. Томічек, В. І. Стовба, В. П. Суботський, А. С. Ульяніч, М. Я. Шевніков, О. В. Матвієнко, Т. С. Одарюк.

Викладачі-методисти: В. І. Стовба, Л. І. Фесенко, В. П. Суботський, П. П. Климко, І. М. Корилюк, І. В. Кононенко, Т. С. Одарюк, З. І. Шевченко, Л. О. Гладка, Т. Ф. Іваній, І. В. Дем'яненко.

Старші викладачі: І. В. Кононенко, З. І. Шевченко, А. В. Цебро, А. С. Ульяніч, О. В. Вараксіна.

Нагороджений нагрудним знаком «Петро Могила» — І. В. Кононенко.

Матеріальна база закладу включає два навчальних корпуси, в яких обладнано майже 30 кабінетів і лабораторій з препараторськими та підсобними приміщеннями, бібліотеку з читальним залом, актову залу на 250 місць, спортзал, гуртожиток.

Навчальні кабінети та лабораторії оснащені технічними засобами навчання, сучасною комп'ютерною технікою, розміщеною у 4-х кабінетах, забезпечені навчально-методичними посібниками, робочими зошитами, іншими інструктивними матеріалами для оптимізації навчальної діяльності студентів.

Із 2000 року в коледжі функціонує республіканський навчально-практичний центр із використання сучасної електронної ґеодезичної та комп'ютерної техніки у землевпорядному виробництві.

Викладачі циклових комісій підтримують ділові стосунки з відповідними кафедрами академії.

Навчальні плани коледжу адаптовані до навчальних планів ПДАА і ХНАУ, що дає змогу випускникам коледжу продовжити навчання на відповідних факультетах цих навчальних закладів за скороченим терміном.

Агрономічна спеціальність є провідною в аграрному навчальному закладі, як і агроном — найголовніша професія в сільському господарстві. Є чимало прекрасних професій, але всі вони можуть здійснитися лише тоді, коли є хліб, без якого неможливі ні життя, ні цивілізація. Ми не помічаємо хліба, допоки він є, як не помічаємо повітря, яким дихаємо.

Історія агрономічного відділення, як і коледжу, розпочинається з 1895 року. За період існування відділення підготовлено 8,5 тисяч спеціалістів агрономічного профілю: агрономів-плодоовочівників, агрономів-рільників, агрономів-агрохіміків.

Циклова комісія агрономічного відділення — єдина в коледжі, що займається науково-дослідною роботою. Завдяки сумлінній праці викладачів циклової комісії вдається підтримувати високий рейтинґ зі спеціальності «Агрономія» та «Бджільництво» серед навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації. Агрономічне відділення впродовж останніх трьох років займає 1 місце з-проміж навчальних закладів України. Вагомий внесок викладачів комісії у представленні експонатів на конкурс до навчально-методичного центру. Щорічно постійними учасниками виставки методичних робіт у НМЦ є викладачі: Л. І. Фесенко, І. М. Корилюк, Т. Ф. Іваній, В. І. Стовба, Д. В. Білай.

Викладачі Л. І. Фесенко, Т. Ф. Іваній, О. М. Бабінська у 2004 році нагороджені дипломом за ІІІ місце в конкурсі НМЦ на кращий методичний матеріал.

Викладачі відділення налагоджують і підтримують зв'язки з науковими установами Німеччини, Швейцарії, Австрії. Директор коледжу, доцент М. Я. Шевніков, викладач-методист Л. І. Фесенко брали участь у міжнародних конференціях, їх праці друкуються за кордоном.

Колектив викладачів циклової комісії агрономічного відділення завжди в творчому пошуку, використовує нетрадиційні методи навчання та інноваційні технології, підтримує зв'язок із виробництвом.

Постійний контакт із сучасним сільськогосподарським виробництвом — запорука успіху в навчанні студентської молоді.

Для підготовки спеціалістів відділення має сучасно обладнану агрохімічну лабораторію, де можна проводити повний аналіз ґрунту, кормів, рослинного матеріалу, молока і молокопродуктів.

Випускники відділення упродовж багатьох років є бажаними студентами III курсу агрономічного факультету ПДАА, Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Національного аграрного університету (м. Київ), з якими коледж підтримує тісні зв'язки.

В сучасних ринкових умовах лише спеціаліст, який має достатній рівень освіти, здатний опанувати сучасну техніку й активно впроваджувати нові технології. Завдання коледжу, враховуючи зміни, що відбуваються в аграрному секторі, — вести пошуки ефективних шляхів удосконалення підготовки висококваліфікованих фахівців, забезпечити трансформування навчально-пізнавальної діяльності студентів у професійну.

Молоді люди, які приєднаються до нашої студентської родини, стануть високоосвіченими фахівцями: ученими-біологами, виробниками Хліба — цього найдивовижнішого витвору розуму і рук людських!

Багато хто бачив людей, які працюють із приладами на триногих штативах, і задавали собі питання: хто вони і що вони роблять? Це — землевпорядники. Робота їх творча, цікава і високооплачувана.

Землевпорядники виконують роботи з приватизації земель і видачі Державних актів на право власності на землю, передають земельні частки (паї) громадянам, організовують передачу й оформлення земель в оренду чи на земельний аукціон, в заставу та інше, беруть участь у створенні нових землекористувань, приватних підприємств, землевласників. Без землевпорядни-ків не може відбутися продаж землі, бо саме вони здійснюють нормативну й експертну оцінку земель, без чого не може відбуватися продаж земель і споруд.

Крок за кроком Україна здійснює земельну реформу на засадах приватної власності на землю; створюються умови для розвитку ринку землі й земельного банку. Тому державі потрібна значна кількість висококваліфікованих землевпорядників, які б змогли забезпечити реформування аграрного сектору економіки. Землевпорядники є державними службовцями, вони пра-цюють у місцевих радах, районних відділах і обласних управліннях земельних ресурсів, а також у науковопроектних інститутах, ґеодезичних підприємствах та приватних фірмах. Студенти коледжу мають можливість проходити виробничу практику за кордоном, як, наприклад, студенти В. В. Катренко, С. М. Ялов.

Землевпорядник повинен бути грамотним юристом, тому в коледжі для дев'ятикласників відкрито спеціалізацію «Реґулювання земельних і майнових відносин», що базується на вивченні землевпорядних дисциплін та земельного, сімейного, цивільного, кримінального, адміністративного, трудового й податкового права.

При відділенні працює навчальнопрактичний центр із землевпорядкування, в якому проходять навчальну практику на сучасних ґеодезичних приладах студенти Східної України.

У Полтаві, в одному з найстаріших навчальних закладів України, в 1937 році було відкрито спеціальність «Бджільництво», до навчальної бази якої входила пасіка з 60 вуликів (відділення «Бджільництво» було створено на основі професійної школи для хлопчиків, яка існувала ще з 1892 року з ініціативи відомого пасічника Харитона Карпілецького). Відділення бджільництва в технікумі проіснувало до початку Великої Вітчизняної війни. Під час окупації відділення було переведено до Казахстану і тільки в 1998 році відновлене в нашому коледжі. За останні роки зроблено 5 випусків бджолярів загальною кількістю близько сотні фахівців. Серед випускників був і Василь Перепелиця, — онук відомого на всю Україну пасічника Василя Григоровича Перепелиці.

Техніків-бджолярів готують висококваліфіковані фахівці, кандидати сільськогосподарських наук О. М. Бондаренко, О. А. Антонець, викладач-практик П. М. Потуремець та інші. Навчання студентів проводиться на базі відкритого акціонерного товариства «Нектар» Чутівського опорного пункту Гадяцького філіалу інституту ім. Прокоповича, директором якого є відомий на Полтавщині фахівець Анатолій Якович Маланчук.

Для багатьох людей бджільництво є найцікавішим і прибутковим заняттям, тому настільки важливо отримати спеціальність пасічника.

Бухгалтерський облік мовою спеціалістів — це характеристика господарського життя кожного виробництва з одночасним контролем економікоправових норм життя. Бухгалтерський облік допомагає вести справу економно, розумно використовувати засоби з метою отримання прибутку. Бухгалтерський облік — це ще і практика господарювання. Бухгалтерські працівники повинні бути принциповими, володіти високими моральними якостями, бути стриманими, справедливими, уважними, доброзичливими.

Найголовнішою вимогою до спеціаліста в період переходу на ринкові відносини є його вміння адаптуватися до швидкоплинних умов економічного життя України.

У зв'язку з цим спеціаліст повинен бути підготовленим до активної творчої діяльності, навчитися оцінювати сучасні процеси економічної ситуації в державі, вміти логічно мислити, арґументовано відстоювати свою точку зору, знаходити рішення, спрямовані на покращання діяльності підприємства, його фінансового стану.

Молодший спеціаліст готується для роботи в умовах ринкових відносин і багатоукладної економіки в усіх утвореннях, незалежно від форми власності, які займаються виробництвом, зберіганням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Державні фінанси — це складова частина фінансової системи, її центральна ланка, через яку держава здійснює вплив на економічний та соціальний розвиток країни.

Фінансист — це особа, основним джерелом доходів якої є фінансування діяльності інших осіб або яка сама здійснює значні фінансові операції чи фінансує певні проекти.

«Фінанси» є однією з профілюючих спеціальностей для абітурієнтів, яка передбачає вивчення студентами системи фінансово-кредитних відносин агропромислового комплексу у взаємозв'язку з економічним механізмом функціонування виробництва в ринкових умовах, розкриває суть фінансово-економічних категорій, порядок визначення структури й обсягів грошових надходжень агропромислових підприємств, формування і використання фінансових результатів, нормування оборотних засобів, фінансування і кредитування виробничої та інвестиційної діяльності різних форм господарювання, а також особливості організації фінансів фермерських господарств та ін-ших. Разом із тим, значна увага приділяється практичним навичкам студентів в організації фінансів агропромислових підприємств.

Спеціальність фінансиста формує у студентів економічне мислення, підприємницький та комерційний підходи щодо розв'язання виробничих завдань, сприяє підготовці спеціалістів до роботи в умовах вільного господарювання та самостійності переходу до ринкових відносин.

Викладачі комісії широко використовують інноваційні технології навчання, підтримують тісний зв'язок із банками Полтави, головним управлінням статистики Полтавської області, податковою інспекцією міста та пенсійним фондом.

Окремі заняття проводяться в Полтавабанку, Полтавському відділенні Приватбанку, в Державній податковій інспекції м. Полтава. Працівники податкової інспекції читають лекції студентам коледжу про порядок оподаткування доходів фізичних осіб. Студенти бухгалтерського відділення і відділення «Фінанси» займаються волонтерською роботою під керівництвом ДПІ, ведуть роз'яснювальну роботу серед громадян із питань оподаткування фізичних осіб. Ця робота широко висвітлюється місцевим телебаченням та газетами. Кожного року комісія проводить тиждень комісії, тематичні конференції, вечори для студентів. Ведеться значна робота з удосконалення навчальних і виробничих практик, із впровадження комп'ютерних програм. Викладачі комісії гідно представляють свої методичні доробки в коледжі та на виставці в НМЦ, займаючи призові місця.

Ведеться також різноманітна дослідницька та гурткова робота. Викладачі комісії беруть участь у різноманітних конференціях. Члени комісії систематично працюють над удосконаленням навчального процесу та підвищенням свого наукового і педагогічного рівня.

Тим, хто прагне зробити кар'єру в адміністративній сфері народного господарства, варто пам'ятати прислів'я: «Тримайся за гриву століття: за хвіст не утримаєшся». Такою гривою є менеджмент.

Ця наука вивчає теорію і практику управління підприємством, організацією його персоналу в умовах ринкової економіки. Менеджмент динамічно трансформується з розвитком суспільства, його виробничих сил та виробничих відносин. Вважається, що ХІХ століття було століттям виробництва, ХХ — століттям управління, ХХІ століття стане століттям професіоналів, які за своїм покликанням, освітою, досвідом здатні раціонально керувати організаціями на будь-якому рівні, забезпечуючи економічний і соціальний ефект.

Менеджер — мозок підприємства, і на терені сьогодення на цих фахівців великий попит.

Наш коледж створив необхідні умови для підготовки саме таких висококваліфікованих спеціалістів з аграрного менеджменту, а також базу для повноцінного і змістовного життя та відпочинку студентів. До їх послуг три комп'ютерних класи, сучасні кабінети й аудиторії, багатий бібліотечний фонд, читальний, актовий і спортивний зали. Серед кращих спортсменів коледжу, які захищали його честь на міських і обласних змаганнях, — студенти-менеджери: К. Сухоруков, А. Семенча, Д. Шгангей.

Практику наші студенти проходять у відомих своїми здобутками господарствах Полтавської області, а саме «Маяк» Котелевського району, де керівником працює колишня випускниця технікуму, Герой України Тетяна Михайлівна Корост, та інших приватних і фермерських сільськогосподарських формувань.

Більшість випускників вирішують продовжити навчання з обраної спеціальності. Відповідно до програми ступеневої підготовки, після закінчення коледжу студенти можуть бути зараховані на старші курси відповідних факультетів Полтавської державної аграрної академії та Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за професійною співбесідою. Кращі студенти мали можливість вступити на ІІІ курс ПДАА за державним замовленням, а саме: В. Красильний, В. Гурій, Я. Перевай, В. Писаренко, Л. Онищук.

Престижна спеціальність менеджера завжди буде у вирі сучасних подій і пошуків, матиме здобутки та надбання.

Заочне відділення зі спеціальності «Землевпорядкування» почало функціонувати в Аграрно-економічному коледжі ПДАА з 1992 року. Необхідність у відкритті заочної форми навчання з даної спеціальності виникла в зв'язку зі здійсненням Земельної реформи в Україні й, зокрема, в Полтавській області.

Прийом студентів проводиться на базі середньої освіти в кількості 50 осіб, із яких 20 осіб — за кошти державного бюджету.

З 1997 року на відділенні здійснюється прийом студентів зі спеціальності «Бухгалтерський облік». Набір із даної спеціальності становить 50 осіб, із них 10 осіб — за кошти державного бюджету. Організація навчального процесу на заочному відділенні базується на основі Закону України «Про освіту», державних Стандартів та інших актів законодавства з питань освіти.

Згідно з переліком діючих програм, заочне відділення забезпечене навчальними програмами з більшості навчальних дисциплін, на основі яких розроблені навчальні завдання і методичні вказівки.

Заочне відділення повністю укомплектоване штатом викладачів у кількості 30 осіб, які беруть активну участь у написанні програм, методичних розробок та посібників зі спеціальностей «Землевпорядкування» та «Бухгалтерський облік».

Завдячуючи міцним професійним знанням, здобутими у коледжі, студенти можуть, (на конкурсній основі), отримати високооплачувані посади з обраної спеціальності в районних відділах, міських і обласних управліннях земельних ресурсів, проектних інститутах, у банківських установах, в органах місцевого самоврядування, районних та обласних адміністраціях.

Для проведення занять заочне відділення забезпечене робочими приміщеннями та аудиторіями. Всім студентам відділення надається гуртожиток. У бібліотеці коледжу наявна необхідна література для навчання за заочною формою.

На сьогодні бібліотека є унікальним центром документальної пам'яті народу. Вона не тільки зберігає величезні багатства знань і думок, але й піклується про те, щоб ці багатства, зібрані людством, служили сучасним і прийдешнім поколінням.

Бібліотека нашого навчального закладу складається з двох структурних підрозділів: абонента і читальної зали. Книжковий фонд бібліотеки становить 41159 примірників. Особливу увагу, перш за все, приділяємо якості формування і всебічному використанню книжкового фонду.

Бібліотека щорічно передплачує 53 найменувань періодичної преси.

В бібліотеці є постійнодіючі виставки: «На допомогу студентам», «Україна сьогодні», «Т.Г. Шевченко і ми», «Земля — наша годувальниця».

На базі бібліотеки працює літературно-мистецький гурток «Берегиня» (керівник — Г.А. Кононенко).

На засіданнях студенти читають свої поезії, співають власні пісні, запрошують поетів, випускників коледжу — Любов Сябро, Тетяну Домашненко та інших поетів нашого краю. Великий інтерес проявляють студенти до виставки «Куточок народознавства», з якої знайомляться зі звичаями і ремеслами, традиціями рідного краю.

Нині бібліотека є центром спілкування юнацтва, творчої інтелігенції, творчою лабораторією педагогічної майстерності, експериментальною базою для втілення нових форм і методів роботи з юнацтвом.

Під час проходження практики у студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Метою практики є закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання, формування у студента професійного вміння приймати самостійні рішення у певних виробничих умовах, оволодіння студентами сучасними методами, формами організації, знаряддями праці в галузі їх майбутньої спеціальності.

Практичний досвід студенти коледжу набувають у 30-и спеціалізованих кабінетах та лабораторіях, на колекційних ділянках і тепличному господарстві, павільйоні «Бджільництва», ґеодезичному поліґоні, дендропарку коледжу і виробничих базах практики, які є передовими підприємствами в своїх галузях. Це — АТЗТ «АгроСоюз» Дніпропетровської області, ТОВ агрофірма «Маяк» Котелевського району, агрофірма «Зоря» Полтавського району, Полтавський інститут агропромислового виробництва ім. М.І. Вавилова, науково-дослідний інститут овочівництва і баштанництва (м. Мерефа, Харківська область), державне підприємство «Полтавський науково-дослідний практичний інститут Землеустрою», державне підприємство «Полтавагеодезцентр».

Після проходження навчальних практик студенти отримують робітничі професії: «Тракторист-машиніст», «Лаборант хімічного аналізу», «Робітник зеленого будівництва», «Столяр», «Бджоляр», «Оператор комп'ютерного набору».

Невід'ємною складовою частиною навчального процесу Аграрно-економічного коледжу ПДАА є науково-дослідна робота. Вона проводиться за сприянням директора коледжу, кандидата сільськогосподарських наук, доцента М. Я. Шевнікова. Найбільш поширеною організаційною формою науково-дослідної роботи є участь викладачів у роботі міжнародних, всеукраїнських, обласних науково-практичних конференцій. Так, М.Я. Шевніков із результатами своїх наукових досліджень виступав у Німеччині, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, а також на численних конференціях в Україні. Він підготував і видав навчальний посібник «Світові технології».

На міжнародних конференціях у Києві, Львові, Вінниці, Горлівці виступали викладачі коледжу Л. І. Фесенко, М. О. Шрамко. Вони упродовж трьох останніх років беруть участь у Міжнародній конференції «ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія». Так, у 2005 році Л.І. Фесенко на названій конференції виступила з доповіддю: «Зелена книга М. Каддафі і ноосферна концепція В.І. Вернадського», а М. О. Шрамко зробила доповідь на тему: «Ідеї М. Каддафі і М. Бродського у розвитку гармонійного суспільства». Ці доповіді надруковані у матеріалах четвертої науково-теоретичної конференції.

Постійно з науковими доповідями на науково-теоретичних конференціях виступають викладачі коледжу Т.Ф. Іваній, Т. С. Одарюк, О. В. Вараксіна, І. В. Кононенко та інші. Їх доповіді надруковані у матеріалах різних конференцій. Наприклад, у матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науково-педагогічна спадщина академіка В. І. Вернадського як планетарне явище» (Полтава, 2001 р.).

Безпосередньо в коледжі були проведені обласні конференції, присвячені вивченню та обговоренню таких питань: «Проблеми збереження родючості Полтавських чорноземів», «Академік В. І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті», «Науково-дослідна робота в коледжі — проблеми і перспективи» та інші.